1. (юридичний термін) Наділити майно обтяженням, тобто встановити на нього певні права чи обмеження на користь іншої особи (наприклад, застави, сервітуту).
2. (застаріле, книжне) Зробити важким, громіздким; обтяжити, навантажити.
-
розторсатися
Розторсатися — дієслово, яке вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у техніці, будівництві) для позначення дії, що полягає у втраті міцності, цілісності або зв’язності внаслідок розшарування, розпушення, розсипання на окремі частини або волокна.
У переносному значенні може означати поступове руйнування, розпад чогось структурованого (наприклад, планів, угоди, колективу) або втрату організованості, дисципліни.
-
обтяжатися
1. (книжн.) Набувати ваги, ставати важким; відчувати фізичну тяжкість.
2. (перен.) Ставати психологічно або морально важким, гнітючим; сповнюватися турботами, сумом, відчуттям тягаря.
3. (застар.) Піддаватися обтяженню, набувати якихось зобов’язань, тягаря (наприклад, боргів).
-
розточений
1. (про предмет) такий, що має форму точеного стрижня або циліндра, зроблений точінням.
2. (техн.) такий, що має розточену (розточуванням) внутрішню поверхню; опрацьований розточуванням.
-
обтяжений
1. Який має на собі тягар, ношу або зазнає додаткового навантаження, тягості (у прямому та переносному значенні).
2. Який має певні зобов’язання, обмеження чи юридичні наслідки (наприклад, про майно, права).
3. Який перебуває під впливом чогось негативного, зазнає гніту, пригнічений (про психічний стан).
-
розточення
1. (техн.) Процес обробки металевих або інших деталей на токарному верстаті для надання їм циліндричної, конічної або фасонної форми шляхом зняття стружки; точіння.
2. (перен., рідко) Розширення, розкриття чогось, надання чомусь більшої виразності, сили або об’єму (наприклад, про голос, талант).
-
обтяженість
1. Стан або властивість бути обтяженим чим-небудь; наявність обтяжень, тягаря (фізичного, морального, матеріального тощо).
2. У фінансово-економічній та юридичній термінології — наявність зобов’язань, боргів, обмежень або інших витратних чи стримуючих факторів щодо майна, бюджету, права власності тощо.
-
розточити
1. Розпиляти, розрізати або обробити точенням (на токарному верстаті), надаючи певної форми.
2. Розширити, збільшити отвір, заглибину або порожнину за допомогою спеціального інструменту (розточувача).
3. Перен. Розповсюдити, поширити щось (часто негативне) на значну територію або серед багатьох людей.
-
обтяження
1. (юрид.) Наявність у майна, права чи іншого активу обмежень, зобов’язань або вимог на користь третіх осіб, що зменшують його вартість або ускладнюють його використання (наприклад, застава, іпотека, сервітут).
2. (перен., книжн.) Важкий моральний, психологічний чи емоційний тягар; відчуття гніту, пригніченості внаслідок якихось негативних обставин.
-
розточитися
1. Розлитися, розпливтися рікою, потоком; поширитися на значну площу (про рідину).
2. Перен. Розповсюдитися, поширитися (про світло, звук, запах тощо).
3. Перен. Стати більш розлогим, розкритися, розпуститися (про крону дерева, гілки).
4. Розкрутитися, обертаючись, набрати обертів (про механізм, тіло).