Розторопний (прикметник) — такий, що швидко й уміло діє, вправно та енергійно береться до справи; кмітливий, меткий, спритний.
-
обтягнутий
1. Який має на собі обтяжливий тягар, обтяжений чимось; перевантажений.
2. Який перебуває у скрутному, важкому становищі; обтяжений.
3. Який має на собі якісь зобов’язання, обов’язки, що ускладнюють становище; обтяжений.
-
розторопність
Розторопність — властивість за значенням прикметника “розторопний”; кмітливість, спритність, жвавість у діях, вміння швидко і влучно орієнтуватися в обстановці та приймати рішення.
-
обтягнутися
1. (про тканину, одяг) Стати тісним, облягаючим через зменшення розмірів після зволоження або прання; зсістися.
2. (перен., розм.) Стати обтяжливим, набридливим; нав’язатися, набриднути.
-
розторопша
Розторопша — однорічна або дворічна трав’яниста рослина родини айстрових, з великими пурпуровими квітковими кошиками та білуватими плямистими листками, відома своїми лікувальними властивостями, зокрема для захисного впливу на печінку; вид роду будяк (Silybum marianum).
Розторопша — насіння або препарат із насіння цієї рослини, що використовується у фітотерапії та народній медицині як гепатопротекторний засіб.
-
розторощений
1. (дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслова “розторощити”) Такий, що його розірвали, розкрили навстіж, сильно розтулили (переважно про рот, віки, двері тощо).
2. (переносне значення) Дуже здивований, вражений, остовпілий; такий, що відчуває жах або неймовірне подив.
-
розторощення
Розторощення — стан розгубленості, збентеження, втрати орієнтації внаслідок раптового сильного враження, подиву або страху; приголомшення.
Розторощення — стан розсіяності, неуважності, коли людина не може зосередитися на чомусь через внутрішню метушню або зовнішні подразники.
-
обтягувальний
Який призначений для обтягування, покриття чогось тканиною, шкірою або іншим матеріалом.