Значення
-
Розторощення — стан розгубленості, збентеження, втрати орієнтації внаслідок раптового сильного враження, подиву або страху; приголомшення.
-
Розторощення — стан розсіяності, неуважності, коли людина не може зосередитися на чомусь через внутрішню метушню або зовнішні подразники.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розторощення, р. розторощення, д. розторощенню, з. розторощення, о. розторощенням, м. розторощенні, к. розторощення