розторопний
[roztoropnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Розторопний (прикметник) — такий, що швидко й уміло діє, вправно та енергійно береться до справи; кмітливий, меткий, спритний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розторопний, р. розторопного, д. розторопному, з. розторопного, о. розторопним, м. розторопнім
Походження слова (Етимологія)
Слово «розторопний» походить від давнього дієслова «торопити» (поспішати, підганяти). Спочатку воно означало «швидкий, меткий», а згодом набуло інтелектуального значення — «кмітливий, тямущий». Це підтверджується паралелями в інших слов’янських мовах (рос. расторопный, білор. растаропны, пол. roztropny) та литовським словом tarpti («досягати успіхів, процвітати»). Таким чином, розторопна людина — це та, що швидко мислить і діє.