тямущий
[tjɑmuʃt͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Розумний, кмітливий, здатний швидко зрозуміти суть справи, здібний до навчання.
-
Досвідчений, обізнаний у певній галузі, що має великі практичні знання та вміння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тямущий, р. тямущого, д. тямущому, з. тямущого, о. тямущим, м. тямущім