1. Здатний швидко та правильно розуміти суть справи, кмітити; проникливий, тямущий.
2. Який свідчить про кмітливість, виявляє розум, винахідливість; розумний, дотепний.
кмітливий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Натомість у Різенбокка — цілих два келихи, і він, сей кмітливий до тонкощів мовчан, ще й повно сиру ґорґонзолі понабивав собі за щоки. І диво дивне то було, а не тоаст!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикметник () |