1. Бути в стані дисгармонії, суперечити гармонії, порушувати єдність, цілісність або злагодженість чогось; не відповідати загальному стилю, характеру або настрою.
2. У музиці: звучати незлагоджено, створювати негармонійні, різкі тональні сполучення.
дисгармоніювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |