Значення
-
Бути в стані дисгармонії, суперечити гармонії, порушувати єдність, цілісність або злагодженість чогось; не відповідати загальному стилю, характеру або настрою.
-
У музиці: звучати незлагоджено, створювати негармонійні, різкі тональні сполучення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я дисгармоніюю, ти дисгармоніюєш, він дисгармоніює, ми дисгармоніюємо, ви дисгармоніюєте, вони дисгармоніюють