1. Який має на собі обтяжливий тягар, обтяжений чимось; перевантажений.
2. Який перебуває у скрутному, важкому становищі; обтяжений.
3. Який має на собі якісь зобов’язання, обов’язки, що ускладнюють становище; обтяжений.
обтягнутий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Схвильовано трималися купи обидва сьогоднішні доповідачі — Ґастон Дежавю, сама Підготовленість і Зібраність, щільно обтягнутий сірим балетним трико, в накидці з чорного шовку, і Альборак Джабраїлі, зодягнутий майже по-військовому, в наскрізь простреленому береті. Прошелестіла тінь Елеонори Дузе.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |