обтягнутий

[obtjɑɦnutɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Який має на собі обтяжливий тягар, обтяжений чимось; перевантажений.

  2. Який перебуває у скрутному, важкому становищі; обтяжений.

  3. Який має на собі якісь зобов’язання, обов’язки, що ускладнюють становище; обтяжений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обтягнутий, р. обтягнутого, д. обтягнутому, з. обтягнутого, о. обтягнутим, м. обтягнутім

Більше записів