обтяжений
[obtjɑʒɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має на собі тягар, ношу або зазнає додаткового навантаження, тягості (у прямому та переносному значенні).
-
Який має певні зобов’язання, обмеження чи юридичні наслідки (наприклад, про майно, права).
-
Який перебуває під впливом чогось негативного, зазнає гніту, пригнічений (про психічний стан).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обтяжений, р. обтяженого, д. обтяженому, з. обтяженого, о. обтяженим, м. обтяженім