розточення

1. (техн.) Процес обробки металевих або інших деталей на токарному верстаті для надання їм циліндричної, конічної або фасонної форми шляхом зняття стружки; точіння.

2. (перен., рідко) Розширення, розкриття чогось, надання чомусь більшої виразності, сили або об’єму (наприклад, про голос, талант).

Приклади:

Відсутні