Значення
-
Стан або властивість бути обтяженим чим-небудь; наявність обтяжень, тягаря (фізичного, морального, матеріального тощо).
-
У фінансово-економічній та юридичній термінології — наявність зобов’язань, боргів, обмежень або інших витратних чи стримуючих факторів щодо майна, бюджету, права власності тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обтяженість, р. обтяженості, д. обтяженості, з. обтяженість, о. обтяженістю, м. обтяженості, к. обтяженосте