розточений
[roztot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(про предмет) такий, що має форму точеного стрижня або циліндра, зроблений точінням.
-
(техн.) такий, що має розточену (розточуванням) внутрішню поверхню; опрацьований розточуванням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розточений, р. розточеного, д. розточеному, з. розточеного, о. розточеним, м. розточенім