Древослів

Словник Української Мови

  • обтяжено

    1. У спосіб, що характеризується наявністю обтяження, додаткового тягаря, фізичного або психологічного навантаження; важко, з відчуттям гніту.

    2. (У спеціальних термінологічних словосполученнях) У спосіб, що передбачає наявність певного обмеження, умови або юридичної чи фінансової відповідальності (наприклад, про право, власність).

  • розточка

    1. Розточка — спеціальний інструмент у вигляді стрижня з різьбою для нарізання або калібрування внутрішньої різьби в отворах.

    2. Розточка — різальний інструмент для точного розточування (розгортання) попередньо просвердлених або зенкованих отворів з метою досягнення високої точності розмірів та чистоти поверхні.

    3. Розточка — у технічному сленгу рідко вживана назва для оправки, опорного пристрою або вала, на який насаджується деталь для обробки.

  • розточник

    1. Різновид ріжучого інструмента у вигляді стрижня з різьбленням, призначений для обробки (розточування) отворів на верстатах з метою збільшення їх діаметра, підвищення точності та якості поверхні.

    2. Робітник, фахівець, який займається розточуванням деталей на верстатах (розточувальник).

    3. (заст.) Той, хто розтікає, розливає рідину; розливач.

  • обтяжити

    1. Зробити важким, навантажити, обважити фізично або матеріально.

    2. Покласти на когось додаткові зобов’язання, тягар (податків, повинностей тощо), ускладнити становище.

    3. (переносно) Викликати відчуття гніту, морального тягаря, пригнічити, засмутити.

  • розточувальний

    Який призначений для розточування, пов’язаний з розточуванням (обробкою отворів розточувальним інструментом).

  • обтяжитися

    1. Набути великої ваги, стати важким; обважніти.

    2. Перен. Відчути психологічний тягар, гніт від чогось; стати пригніченим, сумним через якісь обставини, почуття або зобов’язання.

    3. Застаріле. Покритися чимось у великій кількості, обсістися (наприклад, про дерево, обтяжене плодами).

  • розточувальник

    Розточувальник — фахівець, який працює на верстатах (розточувальних, координатно-розточувальних) і виконує операції з точного розточування, розсвердлювання, фрезерування та обробки отворів у деталях.

    Розточувальник — робоча професія або посадова особа на виробництві, що відповідає за обслуговування розточувальних верстатів і якість виконуваних на них робіт.

  • обтужитися

    1. (юрид.) Подати до суду позов, оскаржити щось у судовому порядку; заявити про свої права або претензії через суд.

    2. (заст., розм.) Висловити невдоволення, скаргу; поскаржитися на когось або щось.

  • розточувальниця

    Жінка, яка працює розточувальником (фахівцем з розточування деталей на верстатах).

    Жінка, яка займається розточуванням (розтиранням, подрібненням) чого-небудь, наприклад, фарб у малярстві.

  • обтузин

    Обтузин — власна назва села в Україні, що існувала в історичних документах; сучасна назва населеного пункту — Обтузень, розташований у Вижницькому районі Чернівецької області.