Значення
-
Технологічна операція обробки отворів різанням на верстатах (розточувальних, токарних тощо) для точного отримання заданих розмірів, форми та шорсткості поверхні, що передбачає зняття тонкого шару матеріалу різцем, закріпленим у спеціальній оправці.
-
Процес поступового збільшення діаметра отвору, каналу або порожнини шляхом механічної обробки або інших методів.
-
У техніці та промисловості — процес доведення внутрішньої поверхні циліндра, гільзи, втулки тощо до необхідних параметрів шляхом точіння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розточування, р. розточування, д. розточуванню, з. розточування, о. розточуванням, м. розточуванні, к. розточування