розточування

[roztot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технологічна операція обробки отворів різанням на верстатах (розточувальних, токарних тощо) для точного отримання заданих розмірів, форми та шорсткості поверхні, що передбачає зняття тонкого шару матеріалу різцем, закріпленим у спеціальній оправці.

  2. Процес поступового збільшення діаметра отвору, каналу або порожнини шляхом механічної обробки або інших методів.

  3. У техніці та промисловості — процес доведення внутрішньої поверхні циліндра, гільзи, втулки тощо до необхідних параметрів шляхом точіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розточування, р. розточування, д. розточуванню, з. розточування, о. розточуванням, м. розточуванні, к. розточування

Більше записів