розточка

1. Розточка — спеціальний інструмент у вигляді стрижня з різьбою для нарізання або калібрування внутрішньої різьби в отворах.

2. Розточка — різальний інструмент для точного розточування (розгортання) попередньо просвердлених або зенкованих отворів з метою досягнення високої точності розмірів та чистоти поверхні.

3. Розточка — у технічному сленгу рідко вживана назва для оправки, опорного пристрою або вала, на який насаджується деталь для обробки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |