• обшмарований

    1. (розм.) Такий, що має сліди бруду, плями; забруднений, замазаний.

    2. (перен., розг.) Дуже втомлений, знесилений; зморений.

  • розтяти

    1. Розділити на частини, розрубати, розсікти (переважно про тверді предмети або тканини).

    2. Розрізати, зробити поріз або розколину на чомусь.

    3. Розкрити, розгорнути щось, розсунувши краї розрізу.

    4. Роз’єднати, поділити щось цілісне (наприклад, територію, військові сили).

    5. У розмовній мові — різко і дотепно відповісти, парирувати, “відсікти” словами.

  • обшмарованість

    Обшмарованість — стан, коли щось (переважно тканина, одяг) є обшмарованим, тобто має обтріпані, зношені краї або бахрому.

  • розтятий

    1. Який був підданий розтину, розрізаний на частини або має глибокий поріз, розсічення.

    2. У ботаніці: про листкову пластинку — що має глибокі вирізи, які доходять майже до серединної жилки, поділяючи її на окремі сегменти.

  • обшмаровування

    1. Дія за значенням дієслова “обшмаровувати” — обмазувати, вимазувати чимось рідким, липким або брудним.

    2. (переносно) Сильне лайка, образа, обвинувачення когось; обливання брудом.

  • розтятися

    1. Розсіктися, розколотися на частини від удару чи тиску гострого предмета.

    2. Розірватися, порватися (про тканину, матеріал).

    3. Розкритися, утворити тріщину, щілину (про ґрунт, землю, лід тощо).

    4. Роз’єднатися, втратити зв’язок, єдність; розпастися (про колектив, об’єднання).

    5. Розчахнутися, занепасти, втратити силу або значення (переносно).

  • розузгоджений

    1. (про механізми, системи, процеси) Такий, що втратив узгодженість, синхронність у роботі; збоїв у налагодженості взаємодії частин.

    2. (перен., про людей, колективи) Такий, що діє без злагоди, нескоординовано; роз’єднаний у діях або намірах.

  • обшмаровувати

    1. Розмовне, застосувати шмарування (шмаровку) до чогось, тобто покрити поверхню чогось шаром рідкого матеріалу (наприклад, розчину, мастила, фарби), часто неакуратно або з надлишком.

    2. Переносно, розмовне, зневажливо. Сильно забруднити, випачкати щось або когось.

    3. Переносно, розмовне, грубо. Сильно побити, відшмагати когось.

  • розузгодженість

    1. Відсутність узгодженості, гармонії або відповідності між частинами, елементами чи діями чогось; невідповідність, дисбаланс.

    2. Стан, коли різні системи, механізми або процеси працюють несинхронно, порушуючи загальну функціональність.

    3. У лінгвістиці — порушення граматичних, синтаксичних або семантичних зв’язків між словами у реченні або тексті.

  • обшмаровуватися

    1. (розм.) Ставати брудним, забруднюватися, пачкатися.

    2. (перен., розм.) Ставати морально нечистим, компрометувати себе вчинками або зв’язками.