Розузгодитися — діалектне дієслово, що означає розійтися, розлучитися, припинити спільне життя або стосунки (переважно про подружжя або закохану пару).
-
обцаркувати
1. (спеціально) Нанести на поверхню (металу, дерева тощо) тонкий шар іншого металу, найчастіше золота або срібла, шляхом електролізу або хімічного осадження; покрити позолотою, посрібленням.
2. (переносно, розмовне) Надати чому-небудь зовнішнього блиску, пишності; прикрасити, оздобити.
-
розузорений
1. (про матеріал, тканину) Такий, на якому зроблено візерунок, узор; прикрашений орнаментом, малюнком.
2. (переносно, про місцевість, поверхню) Покритий складним малюнком, що нагадує візерунок (наприклад, мереживом снігу, мерехтінням світла, павутинням тріщин тощо).
-
обцаркуватися
1. (розм.) Набути вигляду царька, стати пихатим, зарозумілим; поводити себе наче царько.
2. (перен., ірон.) Зайняти зручне, комфортне становище; влаштуватися з надмірним комфортом.
-
розузорити
1. Прикрасити, оздобити узорами, візерунками; розмалювати, розфарбувати яскравими кольорами, створивши орнамент.
2. Переносно: прикрасити, оздобити чимось яскравим, барвистим, видовищним (наприклад, про вбрання, природу тощо).
-
обцас
Обцас — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
розузоритися
1. Стати вкритим узорами, набути яскравих, виразних візерунків або барвистих плям.
2. Переносно: стати барвистим, різнокольоровим, строкатим (про краєвид, простір тощо).
-
обцвяхований
1. Технічний термін, що позначає стан металевого виробу (зокрема, кованого), поверхня якого вкрита дрібними задирками, виступами або слідами від удару інструмента (цвяха, зубила); має характерну шорстку текстуру.
2. У переносному значенні — про щось дуже міцне, грубе, масивне або суворо оздоблене, що нагадує вигляд кованого металу з такою фактурою.
-
розукомплектований
Який зазнав розукомплектування; такий, з якого було вилучено частину елементів, деталей, складників, що утворювали єдиний комплект, набір або цілісну конструкцію.
Про особу: такий, що був звільнений або виключений зі складу певного підрозділу, команди, організації, внаслідок чого ця група втратила цілісність або повний штатний комплект.
-
обцвяхованість
Обцвяхованість — властивість за значенням прикметника “обцвяхований”; стан, коли щось оббите цвяхами, прикрашене цвяховим декором або має численні цвяхи.