розукомплектований

[rozukomplɛktoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який зазнав розукомплектування; такий, з якого було вилучено частину елементів, деталей, складників, що утворювали єдиний комплект, набір або цілісну конструкцію.

  2. Про особу: такий, що був звільнений або виключений зі складу певного підрозділу, команди, організації, внаслідок чого ця група втратила цілісність або повний штатний комплект.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розукомплектований, р. розукомплектованого, д. розукомплектованому, з. розукомплектованого, о. розукомплектованим, м. розукомплектованім

Більше записів