обцвяхований
[obt͡sʋjɑxoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Технічний термін, що позначає стан металевого виробу (зокрема, кованого), поверхня якого вкрита дрібними задирками, виступами або слідами від удару інструмента (цвяха, зубила); має характерну шорстку текстуру.
-
У переносному значенні — про щось дуже міцне, грубе, масивне або суворо оздоблене, що нагадує вигляд кованого металу з такою фактурою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обцвяхований, р. обцвяхованого, д. обцвяхованому, з. обцвяхованого, о. обцвяхованим, м. обцвяхованім