Словник Української Мови
1. Відсутність узгодженості, гармонії або відповідності між чим-небудь; розлад, невідповідність.
2. У техніці, електроніці — стан, коли параметри або режими роботи компонентів системи не збігаються, що призводить до неправильного функціонування або збою.
3. У лінгвістиці — порушення граматичних правил узгодження слів у словосполученні або реченні.
1. Розмовитися, обговорити щось детально, часто з відтінком критики або несхвалення.
2. (Розм.) Сильно побити, відлупцювати когось.
3. (Перен., розм.) Різко розкритикувати, осудити когось або щось у розмові чи на письмі.
Процес або результат порушення узгодженості, гармонії чи синхронності між чинниками, елементами чи процесами; призведення до неузгодженості, розладу.
У технічних та інженерних системах — стан або дія, що призводить до втрати синхронізації, збою в узгодженій роботі механізмів, пристроїв або програмних компонентів.
У соціальних та управлінських контекстах — виникнення протиріч, розбіжностей у поглядах, цілях або діях між людьми, організаціями чи інституціями, що веде до порушення єдності та ефективності спільної діяльності.
1. (розм.) Стати брудним, забруднитися, обмазатися чимось липким, жирним або нечистотами.
2. (перен., розм.) Потрапити у неприємну ситуацію, опинитися у скрутному становищі, “заплутатися”.
1. Робити неузгодженим, порушувати узгодженість, гармонію, злагоду між кимось або чимось; вносити розлад.
2. У техніці, радіотехніці: виводити з режиму синхронної роботи, порушувати синхронність (наприклад, механізмів, коливальних контурів).
1. (про людину) Зневажливе позначення того, хто має неохайний, занедбаний вигляд, часто у зношеному, брудному одязі.
2. (про предмет, одяг) Дуже зношений, потертий, подертий або брудний від тривалого використання.
1. Надавати чомусь статусу церкви, перетворювати на церкву (про будівлю, приміщення тощо).
2. Робити когось членом церкви, прилучати до церковної організації; церковно організовувати.
1. Втрачати узгодженість, гармонію; ставати неузгодженим, невідповідним чомусь.
2. Переставати діяти злагоджено, порушувати взаємну згоду, погодженість у діях або думках.
1. Ставати членом церковної громади, вступати до церкви як до організації; оформлювати своє членство в церкві.
2. Набувати офіційного статусу церкви (про релігійну спільноту, організацію); інституціалізуватися як церква.
1. Зробити когось, щось незгодним, порушити згоду, єдність; роз’єднати, роз’єднати між собою.
2. Розладити, порушити порядок, гармонію в чомусь; внести безладдя, неузгодженість.