Словник Української Мови
Буква
1. Цілеспрямована діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей; праця.
2. Місце, де така діяльність відбувається; служба, посада.
3. Продукт праці, готовий виріб, твір (наприклад, наукова робота, письменницька робота).
4. Фізичний процес, пов’язаний із переміщенням тіла під дією сили (у фізиці).
5. Функціонування механізму, апарату, системи; дія, робота (наприклад, робота серця).
6. Обробка, виготовлення чогось (наприклад, робота по дереву).
Приклад 1:
Спалахніть над купиною, поведіть драговиною, — де він стане, там і кане аж на саме дно болота… Далі — вже моя робота!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Та, май, робота є… Яка робота увечері? Іди, синашу, йди та надведи Килинку до дороги.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Безперечно, десь були і заздрість, і зловтіха, й обережництво, і робота ліктями, але це, їй-Богу, не процвітало, не культивувалося. Пошлюся хоча б на спогади Ірини Жиленко «Homo feriens».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”