Словник Української Мови
Буква
1. Цілеспрямована діяльність людини, спрямована на створення матеріальних і духовних благ; процес використання людської робочої сили.
2. Робота, заняття, діяльність, що вимагає витрачання фізичної або розумової енергії.
3. Результат такої діяльності, виготовлений або створений продукт; твір.
4. Напруження, зусилля, докладені для досягнення чогось.
5. Служба, робота як місце заробітку або вид професійної діяльності.
Приклад 1:
Оглав 5 … Від автора Із Книги Споминів … 9 Над маминими щоденниками … 107 «Сродна праця» … 113 Тичина … 133 Уфа … 140 Щирість і офіціоз … 149 Перелити себе в дитину … 166 Мемуарна мозаїка З любов’ю і болем: Павло Тичина … 179 Вітраж пам’яти: Алла Горська … 191 «Наструнений і себе гідний»: Борис Антоненко-Давидович … 197 У свічаді пам’яти: Василь Стус … 203 Зіна: Слово про друга … 216 «Бо ти на землі — людина…»: Володимир Підпалий … 221 Ірпінь. Кочура, 12 … 225 Шляхетний ідальґо української культури: Микола … 234 Діалоги з Юрієм Луцьким … 237 Додаток Відкритий лист до газети «Молодь України» … 247 Автопортрет: Відповіді на анкету журналу «Слово і Час» … 252 Моральний імператив і виклики часу … 258 275 … Іменний покажчик 285 … Перелік світлин Схились до мушлі спогадів — і слухай… Мудрий скарбничий — пам’ять людська.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
«Сродна праця» У першому зошиті щоденників — послання з початку XX ст. : між сторінками знаходимо шкільні твори Катерини Бедризової, учениці феодосійської гімназії.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Праця єдина з недолі нас вирве: Hумо до працi, брати! Годі лякатись!
— Тютюнник Григорій, “Вир”