практика

1. Систематичне застосування теоретичних знань, навичок або мистецтва в діяльності; досвід, набутий у результаті такої діяльності.

2. Конкретна діяльність, робота в певній галузі, на відміну від теорії.

3. Прийнятий, звичайний спосіб, порядок чинення чогось; звичай, норма.

4. Навчальна робота студентів чи учнів у виробництві або в установі для закріплення професійних навичок.

5. Діяльність лікаря чи юриста з надання професійних послуг (лікарська, адвокатська практика).

6. Сукупність прийомів, методів у певній галузі знань або діяльності.

Приклади вживання

Приклад 1:
Розумію, що це, мабуть, осмислювалося в рамках якоїсь ідеологічної повинности (творчість і особу Коцюбинського намагалися максимально наблизити до радянських стереотипів), але загалом то далеко не найгірша практика. Особливо усвідомлюєш це сьогодні, коли навіть найіменитіший земляк письменника — президент України Кучма — під час численних відвідин своєї малої батьківщини жодного разу не переступив поріг меморіальної садиби Коцюбинського, хоча це одне з найважливіших пам’ятних місць Чернігова, його марка на культурній мапі світу.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Проте чи так уже гідна осміювання така практика? У згадуваних уже «Листах до М. Коцюбинського», цій панорамі культурного життя України кінця XIX — початку XX ст.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 3:
Його медична практика відразу пішла дуже вдало. [11.IV] Розділ 3 Ще тепла пошивка брижиться дрібними зморшками.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |