Процес або результат порушення узгодженості, гармонії чи синхронності між чинниками, елементами чи процесами; призведення до неузгодженості, розладу.
У технічних та інженерних системах — стан або дія, що призводить до втрати синхронізації, збою в узгодженій роботі механізмів, пристроїв або програмних компонентів.
У соціальних та управлінських контекстах — виникнення протиріч, розбіжностей у поглядах, цілях або діях між людьми, організаціями чи інституціями, що веде до порушення єдності та ефективності спільної діяльності.