1. Обробити поверхню чогось шліфуванням, надати гладкості, рівності або блиску за допомогою абразивних матеріалів або інструментів.
2. Перен. Удосконалити, надати витонченості, завершеності (про мову, стиль, твір, майстерність тощо).
-
розтяжка
1. Дія за значенням дієслова “розтягати” або “розтягнути” — процес збільшення довжини, ширини чи об’єму чогось шляхом прикладання сили, що часто призводить до деформації.
2. Пристрій або механізм, призначений для створення натягу, регулювання довжини чи з’єднання деталей з натягом (наприклад, тросова розтяжка для щогли, розтяжка для ременя).
3. У медицині та спорті: система вправ для підвищення еластичності м’язів і зв’язок, а також стан м’язової тканини після таких вправ; синонім — стретчинг.
4. У військовій справі та інженерії: засіб ураження або перешкоди у вигляді натягнутого дроту, троса, мотузки, що спрацьовує при зачіпленні (наприклад, протипіхотна міна-розтяжка).
5. У поліграфії та дизайні: технологія друку великоформатних зображень на еластичному матеріалі для подальшого розтягування на каркасі.
6. Розмовне скорочене позначення розтягнутої, деформованої частини одягу (наприклад, розтяжка на колінах штанів).
-
обшліфуватися
1. (про предмет) Набути гладкості, рівності поверхні внаслідок шліфування; стати обробленим, відполірованим.
2. (переносно, про людину) Набути вихованості, добрих манер, ввічливості в суспільстві; стати більш культурним і приємним у спілкуванні.
-
розтяжний
1. Призначений для розтягування, розтягнення або здатний розтягуватися.
2. У медицині: що стосується розтягнення зв’язок, м’язів або сухожиль (наприклад, розтяжна травма).
3. У техніці та матеріалознавстві: що має властивість піддаватися дії розтяжних сил, напружений на розрив (наприклад, розтяжне навантаження).
-
обшмаганий
Обшмаганий (від дієслова “обшмагати”) — такий, що має сліди шмагання, биття, удару чимось гнучким (наприклад, батогом, різкою, канчуком); покритий смугами від ударів, побитий.
У переносному значенні: сильно зношений, потертий, пошарпаний, що має ознаки значного фізичного зносу (про одяг, речі).
-
розтяжність
1. Властивість матеріалів, тіл або структур піддаватися розтягуванню, деформації під дією сили без руйнування; здатність до видовження.
2. У фізиці та техніці — характеристика, що визначає міру зміни розмірів об’єкта при розтягуванні; величина, обернена до жорсткості.
3. У мовознавстві — властивість звуків, складів або морфем до фонетичного чи ритмічного видовження.
4. Переносно — здатність до адаптації, гнучкість, пристосовність (наприклад, розтяжність термінів, розтяжність поняття).
-
обшмагати
1. Розмовитися з кимось, обговорити щось детально, часто з метою з’ясування стосунків або вирішення проблеми.
2. Добре, ретельно обробити, обстежити або оглянути щось.
3. (Розм.) Сильно побити, відлупцювати когось.
-
розтяпа
1. Нерозумна, незграбна, неуважна людина, яка постійно робить помилки, плутає справи або ламає речі через свою неуважність.
2. Розсіяна, недбала людина, яка схильна до промахів і невдалих дій через брак зосередженості.
-
обшмагатися
1. (розм.) Обмазатися, випачкатися чимось липким, рідким або брудним.
2. (перен., розм.) Сильно втомитися, виснажитися від тривалої або інтенсивної фізичної роботи.
-
розтяпака
1. Рідкісне діалектне позначення незграбної, неспритнодії, людини, яка все робить неуважно, погано або ламає речі; синонімічне до загальновживаних слів “нездара”, “тяпа”, “роззява”.
2. У власному значенні — прізвисько або іронічне ім’я персонажа в усній творчості, казках або жартах, що вказує на його невмілість а� розсіяність.