розтягнення

[roztjɑɦnɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “розтягати” або “розтягти”; процес збільшення довжини, ширини або об’єму чогось шляхом прикладання сили, що часто призводить до деформації.

  2. Результат такої дії; стан розтягнутої речовини, тканини, м’яза тощо.

  3. У медицині та спорті — пошкодження (частковий розрив) зв’язок, сухожиль або м’язових волокон внаслідок надмірного навантаження або незграбного руху.

  4. У фізиці — вид деформації тіла, при якому збільшується відстань між його частинками під дією сил, що діють уздовж осі тіла (протилежне до стиснення).

  5. У фонетиці — навмисне або помилкове подовження тривалості звуку, складу або паузи в мовленні.

  6. У техніці — процес або спосіб обробки матеріалів (наприклад, металу) шляхом подовження їх форми без розриву.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розтягнення, р. розтягнення, д. розтягненню, з. розтягнення, о. розтягненням, м. розтягненні, к. розтягнення

Більше записів