Словник Української Мови
Буква
1. Який має збільшені розміри або об’єм унаслідок розтягування; витягнутий, подовжений.
2. Про звук, слово, склад: який вимовляється повільніше, з більшою тривалістю, ніж зазвичай.
3. Про проміжок часу: який триває довше, ніж очікувалося або ніж є доцільним; затягнутий.
4. У математиці, геометрії: такий, що має один вимір (наприклад, довжину) значно більший за інші.
Приклад 1:
Диспер- сійний же спектр білого світла стиснутий у червоній області і розтягнутий у фіолет о- вій, тому що пок азник заломлення скла в області коротких хвиль при зміні довжини хвилі випромінювання змінюється швидко, а в області довгих хвиль – повільно. Залежність ( )λnn = в оптичній о б- ласті спектра має складний характер; для тих ділянок спектра, які слабо поглинають- ся даною речовиною, залежність показ – ника заломлення від довжини хвилі може бути подана у вигляді формули Коші: 420 bann λλ ++= або 20 ann λ +≈ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”