Словник Української Мови
Розасигнувати — у паперовому документообігу: поставити підпис на кожному аркуші документа для підтвердження його цілісності та підписаності всіх сторін.
Розасигнувати — у електронному документообігу: застосувати кваліфікований електронний підпис до кожного окремого файлу або до кожного структурного елемента (аркуша) складового електронного документа з метою забезпечення його цілісності та автентичності.
Який піддався шліфуванню, обробці шліфуванням; гладкий, полірований внаслідок такої обробки.
Переносно: який набув витонченості, досконалості, відшліфованості (про мову, стиль, манери тощо).
1. Який може піддаватися розтягуванню, здатний розтягуватися (про матеріали, тканини тощо).
2. У переносному значенні: такий, що може бути подовжений у часі або просторі; еластичний, гнучкий (про строки, плани, поняття).
Обшліфованість — властивість за значенням дієслів «обшліфувати» та «обшліфовувати»; стан того, що оброблено шліфуванням, надано гладкості та завершеності поверхні.
Обшліфованість — переносно: високий ступінь відпрацьованості, довершеності, вивіреності (про твір мистецтва, текст, мову тощо).
1. Дія за значенням дієслова “розтягувати” — збільшення довжини, ширини або об’єму чогось шляхом прикладання сили; надання чомусь більш витягнутої форми.
2. У фізичній культурі та спорті — система вправ для підвищення еластичності м’язів, зв’язок і підвищення рухливості суглобів; стретчинг.
3. У техніці — процес деформації матеріалу, деталі під дією сили, що діє вздовж її осі.
4. Переносно — навмисне повільне або зайве тривале виконання чого-небудь, затягування часу.
1. Процес дії за значенням дієслова “обшліфовувати”; надання поверхні чого-небудь гладкості, рівності шляхом обробки шліфувальним інструментом або матеріалом.
2. Переносно: доведення чого-небудь до досконалості, надання витонченості, завершеності (наприклад, про стиль, манеру виконання).
1. Робити довшим, ширшим або більшим за розміром, надаючи речі, матеріалу тощо більшої протяжності, зазвичай прикладаючи силу до кінців; витягувати.
2. Перен. Послаблювати, зменшувати щільність, концентрацію або інтенсивність чогось, додаючи щось інше або подовжуючи у часі.
3. Розміщувати, розташовувати або розкладати щось на більшій площі, просторі або протягом тривалішого часу.
4. У музиці: виконувати мелодію повільніше, зі збільшенням тривалості звуків; сповільнювати темп.
5. Розг. Витрачати, використовувати щось поступово, економлячи або розподіляючи на довший термін.
1. Піддавати поверхню предмета шліфуванню, обробляти шліфуванням для надання гладкості, рівності або блиску.
2. Перен. Удосконалювати, відшліфовувати, робити більш довершеним (про мову, стиль, майстерність тощо).
1. Збільшуватися в довжину або ширину під дією сили, ставати довшим або ширшим, ніж був; втрачати первісну форму через напруження.
2. Тривало відбуватися в часі, займати більший проміжок часу, ніж очікувалося або було заплановано.
3. Ліниво, повільно виконувати якусь дію, не поспішаючи; тягтися.
4. Про людину або тварину: робити рухи тілом для зняття оніміння, розім’яти м’язи, часто з позіхуванням.
5. Розміщуватися, простягатися на певній відстані або площі (про територію, ліс, дорогу тощо).
6. Ставати менш щільним, концентрованим, густим (про рідину, суміш).
1. Ставати гладким, рівним або блискучим внаслідок шліфування; набувати обробленої, опрацьованої поверхні.
2. Перен. Набувати витонченості, відшліфованості у манерах, поведінці або вміннях; ставати більш досконалим, культурним.