Словник Української Мови
1. Готуватися до чого-небудь, пристосовуватися для певної мети; робити приготування.
2. Налаштовуватися психологічно, внутрішньо на щось, брати певний настрій.
3. (У спорті та військовій справі) Займати вихідне, початкове положення перед виконанням руху, атакою, стартом тощо.
1. (діал.) Стати шеретуватим, покритися шерстю, шерстинками; обволоситися.
2. (перен., розм.) Покритися чимось дрібним, що нагадує шерсть або пух; обсіятися.
Обшерхлий — такий, що має шерхлу, шорстку поверхню; негладкий, шорсткий на дотик.
Фізичний термін, що означає рух, при якому швидкість тіла зменшується на однакову величину за будь-які рівні проміжки часу; рівноприскорений рух з від’ємним прискоренням.
Обшерхлість — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
Рідкошаровість — властивість деревини, що характеризується незначною кількістю шарів приросту (річних кілець) на одиницю товщини, що свідчить про повільний ріст дерева.
Рідкошаровість — будова деревини з широкими річними кільцями, яка є однією з ознак при оцінці якості деревини хвойних порід.
1. (розм.) Дістати подряпини, пошкодити поверхню чогось, часто в результаті необережних дій або тертя об щось грубе.
2. (перен., розм.) Здобути якісь знання, навички або статус поверхнево, з великими труднощами, ледве впоравшись із завданням.
1. Дія за значенням дієслова “обшкрябувати” — видалення чогось шляхом зішкрібання, обдирання поверхні гострим предметом.
2. Результат такої дії — пошкоджене місце, сліди від зішкрібання або обдирання.