Древослів

Словник Української Мови

  • обшахровування

    1. (спец.) Процес обробки тканини шляхом натирання її поверхні спеціальними щітками для утворення ворсу, що надає матеріалу м’якості, пухнастості та теплозберігаючих властивостей.

    2. (перен., розм.) Детальне, ретельне й часто виснажливе дослідження, перевірка чи обговорення чогось, подібне до ретельної обробки матеріалу.

  • ржавіючий

    Який піддається процесу ржавіння, покривається іржею; такий, що іржавіє.

  • обшахровувати

    1. (спец.) Надавати тканині, матерії шахрової (ворсистої) поверхні шляхом спеціальної обробки; робити шахровим.

    2. (перен., розм.) Ретельно, пильно оглядати, обшукувати когось або щось; обстежувати, перевіряти кожну деталь.

  • ржаво

    1. (діал.) Те саме, що ржавчина — окис металу, що має рудувато-коричневий колір і утворюється на поверхні заліза та його сплавів під впливом вологи та кисню.

    2. (перен., діал.) Про щось забуте, занедбане, що довгий час не використовувалося або не функціонувало.

  • обшахровуватися

    1. (розм.) Ставати шахровим, зношеним, втрачати гладкість поверхні через тривале використання або поганий догляд (про тканину, одяг).

    2. (перен., розм.) Ставати фізично виснаженим, дуже стомленим; зношуватися від важкої праці, хвороби або переживань.

  • ржання

    1. Дію за значенням дієслова «ржати»; характерний звук, що його видає кінь.

    2. Гучний, різкий сміх, схожий на звук, що видає кінь.

  • обшахрувати

    1. Обманом або хитрощами заволодіти чиїмись грошима, майном; обдурити з корисливою метою, обібрати.

    2. Розм. Усунути когось з посади, звільнити, часто нечесним шляхом або з прихованих причин.

  • ржати

    1. Видавати характерні різкі звуки, властиві коневі.

    2. Голосно, нестримано сміятися (часто з відтінком грубості або зневаги).

    3. Перен. Про різкий, неприємний звук, що видається механізмом, інструментом тощо (наприклад, про скрип дверей, гальм).

  • обшахруватися

    1. (розм.) Набути шахрайських навичок, звички обманювати, шахраювати; стати шахраєм.

    2. (перен., розм.) Навчитися хитрішати, викручуватися, пристосовуватися до обставин нечесним шляхом.

  • ржатися

    1. (про коней) видавати характерні різкі звуки, голосно ірзати.

    2. (переносно про людину) голосно, нестримано сміятися, реготати.