1. Покриватися іржею внаслідок окиснення під впливом вологи та кисню (про метали, металеві предмети).
2. Перен. Втрачати свіжість, силу, енергію; марніти, занепадати, застоюватися (про здібності, талант тощо).
-
ржавіння
Процес утворення іржі на поверхні металів (переважно заліза та його сплавів) внаслідок окиснення під впливом вологи та кисню.
Місце, ділянка, пляма, покрита іржею; сама іржа на поверхні чогось.
-
обшахратися
1. (розм.) Набути чималої кількості чогось, накопичити, зібрати (часто нечесним шляхом або з великими зусиллями).
2. (перен., розм.) Сильно втомитися, виснажитися від тривалої або напруженої роботи, знемогти.
-
ржавість
Ржавість — властивість металів та їх сплавів піддаватися корозії, утворюючи на поверхні шар оксидів (іржавину).
Ржавість — стан металу, що зазнав корозії; наявність іржі на поверхні.
Ржавість — переносно: застарілість, відсталість, консерватизм у поглядах або методах.
-
обшахраювати
1. Обманом, шахрайськими діями заволодіти чиїмсь майном, коштами; обдурити з корисливими намірами.
2. Розм. Завдати комусь значної шкоди, збитків у матеріальному чи моральному плані; ошукати, обібрати.
-
ржавіти
1. Покриватися іржавиною, рудіти внаслідок окиснення під впливом вологи та кисню (про метали, переважно залізо).
2. Перен. Втрачати свіжість, силу, активність; занепадати, марніти від бездіяльності або без використання.
3. Діал. Ставати рудим, набувати рудуватого відтінку (наприклад, про листя, хліб).
-
обшахраюватися
1. (розм.) Набувати багатства, статків шахрайськими, несумлінними способами; розбагатіти в результаті обману або шахрайських дій.
2. (перен., розм.) Отримати велику вигоду, перевагу за рахунок когось або чогось, часто всупереч чесності або правилам.
-
ржавітися
1. (про метали) Покриватися ржавчиною внаслідок окиснення під впливом вологи та кисню.
2. (переносно) Втрачати колишні сили, гостроту, активність; занепадати, марніти від бездіяльності або занедбаності.
-
обшахрований
1. (про тканину, одяг) Такий, що має оздоблення у вигляді шахровки — дрібних, густих, часто паралельних зборок або складок, зроблених за допомогою спеціальної швейної техніки.
2. (переносно, розм.) Сильно пошарпаний, зношений, з витертими або пошматованими місцями; обдертий.