обмана

[obmɑnɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова обманути; введення когось в оману шляхом навмисного спотворення інформації або створення хибного уявлення про щось з корисливих мотивів.

  2. Результат такої дії; брехня, оманливе твердження, хитрість або шахрайська дія, спрямована на отримання вигоди.

  3. (у переносному значенні) Щось, що сприймається як оманливе, не відповідає дійсності або очікуванням (наприклад, обмана зору, обмана почуттів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обман, р. обмана, д. обманові, з. обмана, о. обманом, м. обмані, к. обман

Більше записів