обмана

1. Дія за значенням дієслова обманути; введення когось в оману шляхом навмисного спотворення інформації або створення хибного уявлення про щось з корисливих мотивів.

2. Результат такої дії; брехня, оманливе твердження, хитрість або шахрайська дія, спрямована на отримання вигоди.

3. (у переносному значенні) Щось, що сприймається як оманливе, не відповідає дійсності або очікуванням (наприклад, обмана зору, обмана почуттів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |