Значення
-
Навмисне введення когось в оману, повідомлення неправдивих відомостей з метою створити хибну думку про щось; обдурювання, ошуканство.
-
Те, що створює хибне уявлення про дійсність; ілюзія, видимість.
-
Дія або вчинок, що ґрунтуються на хитрощі, лукавстві; облудність, лицемірство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обман, р. обману, д. обманові, з. обман, о. обманом, м. обмані, к. обмане
Синоніми & Антоніми
Приклади з художньої літератури
-
— Мовчить, бо стидно. Бачив бог із неба.
Я знаю все, так наче там була.
В ту ніч вона сама його до себе,
розпутниця, обманом затягла.— Ліна Костенко