Словник Української Мови
Буква
1. Ввести когось в оману, навмисно спотворивши правду або приховавши її; ошукати, перехитрити.
2. Не виконати обіцянку, порушити домовленість; зрадити чиїсь сподівання.
3. У карткових та інших азартних іграх — перемогти шляхом хитрого ходу або використання нечесного прийому.
Приклад 1:
Старчик цей дуже хитрий і підступний, інколи він з’являється в подобі юнака чи дівчини, але вистачає глянути на його зарослі сивим волоссям вуха, аби його пізнати, хоча, звісно, старчик уміє обдурити чоловіка, і хто дасться йому на підмову, того він одразу ж хапає й тягне в болото. Там старчик з’їдає тіло своєї жертви, а душу прив’язує на мотузок з бабиного літа, мотузок, котрий зітліє лише від сурми Страшного Суду, що його нетерпляче очікує старчик, гріючися тим часом у світлі полоненої душі, бо старчикові завжди холодно.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”