режим

[rɛʒɪm] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Усталена система правил, норм, розпорядку, що регулює певну сферу діяльності або функціонування чогось; розпорядок.

  2. У державному управлінні — політичний лад, система методів і форм здійснення влади, що часто має оцінний відтінок (наприклад, авторитарний, тоталітарний режим).

  3. У техніці, технології — певні умови роботи машини, механізму, процесу, що характеризуються конкретними параметрами (швидкість, температура, тиск тощо).

  4. У побуті — чітко встановлений розпорядок дня, прийому їжі, відпочинку, спрямований на підтримання здоров’я, дисципліни або ефективності.

  5. У географії та гідрології — характерна для певної території періодична зміна якихось явищ (наприклад, водний режим річки, температурний режим).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. режим, р. режиму, д. режимові, з. режим, о. режимом, м. режимі, к. режиме

Походження слова (Етимологія)

Слово «режим» походить від французького «régime», що означає «правління, устрій», а те, своєю чергою, походить від латинського «regimen» — «керування, управління». Це латинське слово утворене від дієслова «regere» — «правити, керувати». Таким чином, «режим» буквально означає «спосіб управління» або «встановлений порядок». В українській мові слово набуло ширшого значення: це і політичний устрій, і встановлений розпорядок (наприклад, режим дня), і умови функціонування чогось (технічний режим).

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів