Значення
- (Філософія) –
Упорядкований стан чогось, правильне розташування частин цілого; гармонія, порядок.
- (Мистецтво) –
У музиці: система взаємозв’язків звуків, що утворює основу тональної музики; специфічна організація тонів (звуків) за їх висотою.
- (Соціологія) –
Устрій, спосіб організації, принцип побудови чого-небудь (наприклад, держави, суспільства).
- (Соціологія) –
Злагода, згода, дружні стосунки між кимось.
- (Техніка) –
Засіб, пристрій, механізм для виконання певної дії (частіше у складних словах, наприклад: запальний лад, затворний лад).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лад, р. ладу, д. ладові, з. лад, о. ладом, м. ладі, к. ладе