Значення
-
Властивість або стан того, що є послідовним; логічна зв’язність, неперервність у розвитку думок, подій, явищ.
-
Ряд об’єктів (чисел, подій, понять тощо), розташованих у певному, закономірному порядку один за одним.
-
У математиці: функція, визначена на множині натуральних чисел, тобто упорядкований набір елементів будь-якої природи (часто чисел), занумерованих натуральними індексами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. послідовність, р. послідовності, д. послідовності, з. послідовність, о. послідовністю, м. послідовності, к. послідовносте