антраша

1. У класичному танці — легкий стрибок, під час якого танцівник(ця) швидко схрещує та розводить витягнуті ноги в повітрі, часто вдаряючи однією об іншу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Невже та, що двадцять літ тому назад тримала в руках ниточки його життя і, сміючись, шарпала їх, примушуючи його виробляти всі антраша, які виробляють картонні клов-ни?! Абсурд, галюцинація, привид!
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: іменник (однина) |