1. Стосовно розуму, інтелекту; у сфері розумової діяльності, мислення.
2. Шляхом розумового сприйняття, аналізу; інтелектуально, в розумовому плані.
Словник Української Мови
1. Стосовно розуму, інтелекту; у сфері розумової діяльності, мислення.
2. Шляхом розумового сприйняття, аналізу; інтелектуально, в розумовому плані.
1. (спец.) Визначати, встановлювати ціну на щось; оцінювати вартість товару чи послуги.
2. (перен., розм.) Уважно оцінювати, розглядати когось або щось, часто з метою критичного анесення або формування думки.
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “розум” — розум, інтелект, мислення, що сприймається як щось невелике, молоде або не до кінця сформоване.
2. (переносно) Про людину, яка вирізняється кмітливістю, дотепністю або здібностями; розумик.
1. Зменшувально-пестливе від слова “розум” — розумок, кмітливість, здатність мислити (застосовується переважно щодо дітей або з ніжністю).
2. Власна назва, зокрема може використовуватися як неофіційна назва дитячого навчального закладу, центру розвитку, ігри, книги тощо, метою яких є розвиток інтелекту дитини.
1. (розм.) Ставати обцілованим, тобто таким, що має обцілину — обгортання, обмотку, обшивку з чогось; покриватися шаром чогось.
2. (перен., розм.) Набувати ознак чогось, оповиватися якоюсь атмосферою або станом (наприклад, таємничістю).
Процес мислення, логічного осмислення чого-небудь; міркування.
Результат такого процесу; висновок, думка, ідея, що випливає з роздумів.
Застаріле: здатність розумно мислити; розум.
1. (рідк.) Обдарувати когось поцілунками, покрити поцілунками; обцілувати дитину.
2. (перен., рідк.) Уважно, детально оглянути, оглядати щось; обстежити поглядом.
1. Міркувати, робити висновки на основі логічного мислення; обмірковувати щось, застосовуючи розум.
2. Розважати, вести розмову, обговорювати щось (застаріле або діалектне).
Обцілуватися — дієслово, яке вживається переважно в термінологічному контексті (наприклад, у технологічних процесах) для позначення дії щодо покриття, обробки або нанесення шару чогось на всі боки, грані або поверхню предмета, часто шляхом занурення або інтенсивного контакту.
У побутовій мові може вживатися в переносному значенні для образного опису інтенсивного та повного вкриття чимось (наприклад, брудом, фарбою).