1. (рідк.) Обдарувати когось поцілунками, покрити поцілунками; обцілувати дитину.
2. (перен., рідк.) Уважно, детально оглянути, оглядати щось; обстежити поглядом.
обцілувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він поклав собі на груди Володимирову руку і зачав її ніжно гладити; йому хотілося за Володимирову добрість аж обцілувати ту руку. — Гарна в вас душа, Володимире!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |