цілувати

[t͡siluʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Ц

Значення

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я цілую, ти цілуєш, він цілує, ми цілуємо, ви цілуєте, вони цілують

Походження слова (Етимологія)

Слово «цілувати» походить від праслов’янського *cěliti, що означало «робити цілим, здоровим». Спочатку воно вживалося в значенні «вітати, бажати здоров’я», а згодом набуло сучасного значення «цілувати». Це слово споріднене з такими індоєвропейськими словами, як прусське kailūstiskan («здоров’я»), готське hails («цілий, здоровий»), давньоверхньонімецьке heil («здоровий»), давньоанглійське hæl («добра прикмета, удача») та давньоісландське heill («здоровий, щасливий»). Таким чином, «цілувати» буквально означає «бажати здоров’я» або «вітати з побажанням цілісності».
Споріднені слова:вітати, здоровий, цілий

Приклади з художньої літератури

  • В білій льолі люлі,
    Спатоньки-спатулі,—
    Тато-мама, тато-мама
    Цілували
    — Микола Вінграновський
  • Цілувало небо
    Білу хмару,
    Цілувало море
    Хвилю кару…
    — Микола Вінграновський
  • З гір — з гостини — вертають вони,
    і лошиці несуть молодиць:
    у жінок під серцями сини,
    і лошата — в лошиць.
    Будуть знову коні й мужі
    однакові бачити сни,
    будуть гризти ночей коржі
    й нюхати євшани,
    Будуть гнати скажено овець,
    вірних травити псів,
    що каганчиками язиків
    світять шлях
    навпростець.
    Западуться сімсот стежин,
    ззайчатіють вовки,
    як летітимуть до дружин
    коні і пастухи.
    У хатках, що присипав сніг,
    у стаєньках —
    стократ
    цілуватимуть риси свої
    у синів і лошат.
    — Іван Малкович

Більше записів