Процес мислення, логічного осмислення чого-небудь; міркування.
Результат такого процесу; висновок, думка, ідея, що випливає з роздумів.
Застаріле: здатність розумно мислити; розум.
розумування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він опанував нове для себе мистецтво — мистецтво історичної панорами і хроніки, мистецтво оперування великою масою фактичного матеріалу, мистецтво розумування і філософствування навколо цього матеріалу. Водночас адекватна (достеменна) історія — лише частина життя минулого в поетичному світі автора.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |