Словник Української Мови
Буква
1. Сприймати розумом, усвідомлювати зміст, суть чого-небудь; мати певні знання в якійсь галузі.
2. Правильно сприймати, тлумачити щось; вбачати в чомусь певний сенс.
3. Визначати, розпізнавати щось за певними ознаками; вміти розрізняти.
4. Бути здатним до співпереживання, виявляти чуйність, тактовність у стосунках з кимось.
5. (У граматиці) Вживатися, сприйматися в певному значенні (про слово, вислів тощо).
Приклад 1:
А він і не хотів «розуміти», не хотів піддаватися їй, бо спирався на підставові людські цінності, без яких світ перестав би обертатися. Любив повторювати примовку, почуту випадково від якогось колоритного діда: Ой, погано, та ще й дуже, А буває іще хуже!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Якби тему мого невеличкого вик ладу трохи белетризувати, то вона могла би прозвучати як «Злет і падіння пана Ph», де під паном Ph слід розуміти добре відомий більшості з вас предмет, котрий своєю зовнішністю у найкращі свої хвилини нагадує палицю, жезл, стовбур, промінь, век тор, напрям,спис, нерозкри- тий ранковий тюльпан, раке- ту-носій, але найперше — кий, себто дрючок, а в гірші хвилини є чимось достоту жалюгідним, як, наприклад, підбитий птах. Повне його ім’я Фалос, і в пантеонах май же всіх цивілізацій минуло го він належить до найшано- ваніших ідолів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
— Християнство я попросту аж ненавиджу, — сказав він, — і навіть усі особи євангельські мені хочеться розуміти навиворіт, на злість соборному християнству. От, приміром, чи пам’ятаєте ви в Євангелії Йоановому, в главі XIII та XXI, згадку про того вченика, що його був любив Ісус?
— Тютюнник Григорій, “Вир”