розтятий

[roztjɑtɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. Який був підданий розтину, розрізаний на частини або має глибокий поріз, розсічення.

  2. У ботаніці: про листкову пластинку — що має глибокі вирізи, які доходять майже до серединної жилки, поділяючи її на окремі сегменти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розтятий, р. розтятого, д. розтятому, з. розтятого, о. розтятим, м. розтятім

Більше записів