Значення
-
Мовна одиниця, що складається з одного або кількох пов’язаних між собою слів, містить закончену думку та інтонаційно оформлена; може бути простим або складним.
-
Формальне рішення, постанова або висновок, прийняті судом, зборами або іншим уповноваженим органом після розгляду справи.
-
У математиці та логіці — висловлювання, яке може бути істинним або хибним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. речення, р. речення, д. реченню, з. речення, о. реченням, м. реченні, к. речення