Значення
-
Відсутність узгодженості, гармонії або відповідності між частинами, елементами чи діями чогось; невідповідність, дисбаланс.
-
Стан, коли різні системи, механізми або процеси працюють несинхронно, порушуючи загальну функціональність.
-
У лінгвістиці — порушення граматичних, синтаксичних або семантичних зв’язків між словами у реченні або тексті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розузгодженість, р. розузгодженості, д. розузгодженості, з. розузгодженість, о. розузгодженістю, м. розузгодженості, к. розузгодженосте