• реп’яхоочисний

    Пов’язаний з очищенням (очисткою) насіння реп’яху від домішок, призначений для цієї операції.

  • обрубаний

    1. Такий, що має обрубані кінці або краї; укорочений, обтесаний шляхом відрубування.

    2. (перен.) Різко обмежений, урізаний; такий, що раптово припиняється або скорочується.

    3. (про стиль мови) Лапідарний, надто короткий і уривчастий; позбавлений плавності та зв’язності.

  • реп’яхуватий

    Покритий реп’яхами або схожий на них; з реп’яшками.

    Переносно: незграбний, неотесаний, грубуватий (про людину).

  • обрубаність

    1. Властивість за значенням прикметника “обрубаний”; стан, коли щось обрубане, укорочене або позбавлене частини.

    2. (У лінгвістиці) Властивість слова, кореня або форми, що є результатом обрубування (апокопи), тобто втрати кінцевих звуків або складу.

  • реп’яшок

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “реп’ях”: невеликий реп’ях, колючий плід або суцвіття деяких рослин, що чіпляється до одягу чи шерсті тварин.

    2. Розмовна назва будь-якої невеликої колючої або чіпкої частинки, грудки, що пристала (наприклад, реп’яшок снігу, бруду).

    3. Переносно: про людину, яка нав’язливо пристає до когось або від якої важко позбутися.

  • обрубання

    1. Дія за значенням дієслова “обрубати”; відрізання, відсікання частини чогось (наприклад, гілок, кінцівок).

    2. Технологічна операція в обробці деревини, металу тощо, що полягає у видаленні зайвих частин, обрізці кромок або виступів.

    3. (у лісівництві) Очищення стовбура дерева від сучків після зрізання.

  • рес

    1. (від фр. rais — промінь) У геральдиці: стилізоване зображення сонячного променя або блискавки, яке використовується як геральдична фігура на гербах та прапорах.

    2. (від фр. race — рід, порода) У тваринництві: порода, раса сільськогосподарських тварин, що відрізняється певними продуктивними якостями та конституційними ознаками (застаріле або спеціалізоване вживання).

    3. (від англ. race — перегони) У техніці: серійне випробування, тестування або змагання транспортних засобів (автомобілів, човнів тощо) на швидкість та витривалість.

  • обрубати

    1. Відрубати, відсікти частину чогось, зробити коротшим (про гілки, кінці, краї тощо).

    2. Різко перервати, припинити щось; обірвати розмову, стосунки.

    3. У техніці: обробити рубанком, зробити гладким край або поверхню деревини.

    4. У будівництві: надати стіні, виступу тощо форми прямокутного зрізу, зробити уступ.

    5. У морській справі: швидко віддати, відв’язати (канат, трос).

  • реселер

    1. Фізична або юридична особа, яка купує товари (переважно техніку, програмне забезпечення, ліцензії) у офіційного дистриб’ютора або виробника з метою їхнього подальшого перепродажу кінцевому споживачеві або іншим дрібним торговцям, часто в менших обсягах.

    2. У сфері IT та телекомунікацій — компанія або підприємець, що набуває послуги (наприклад, хмарні сервіси, виділені сервери, потужності) у великого провайдера (оператора) та перепродає їх клієнтам у роздріб, додаючи власне обслуговування, підтримку або інші додаткові послуги.

  • обрубатися

    1. Відокремитися, відпасти внаслідок обрубування; стати відрубаним.

    2. Розм. Різко припинити спілкування, стосунки з ким-небудь; відрізати себе від когось або чогось.

    3. Розм. Втратити зв’язок із кимось, чимось, перестати орієнтуватися в чомусь (наприклад, у темі розмови).

    4. Розм. Грубо або різко перервати когось під час розмови, не дати договорити.