1. Властивість за значенням прикметника “обрубаний”; стан, коли щось обрубане, укорочене або позбавлене частини.
2. (У лінгвістиці) Властивість слова, кореня або форми, що є результатом обрубування (апокопи), тобто втрати кінцевих звуків або складу.
Словник Української
Буква
1. Властивість за значенням прикметника “обрубаний”; стан, коли щось обрубане, укорочене або позбавлене частини.
2. (У лінгвістиці) Властивість слова, кореня або форми, що є результатом обрубування (апокопи), тобто втрати кінцевих звуків або складу.