drevosliv.com

Словник Української

реп’яшок

Буква

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “реп’ях”: невеликий реп’ях, колючий плід або суцвіття деяких рослин, що чіпляється до одягу чи шерсті тварин.

2. Розмовна назва будь-якої невеликої колючої або чіпкої частинки, грудки, що пристала (наприклад, реп’яшок снігу, бруду).

3. Переносно: про людину, яка нав’язливо пристає до когось або від якої важко позбутися.

Приклади:

Приклад 1:
Стар­шiй друж­цi да­ла па­ру свi­че­чок п’ята­ко­вих до вiн­ця, хуст­ку ру­ки зв’яза­ти, руш­ник пiд но­ги i ша­га пiд руш­ник па­ла­ма­ре­вi за став­ник, а да­лi ти­хе­сенько, щоб нiх­то не ба­чив, да­ла теж друж­цi якусь кiс­точ­ку та який­сь реп’яшок i нав­чи­ла її, що i ко­ли з ни­ми ро­би­ти. От i пiш­ла на­ша мо­ло­да з стар­шою друж­кою у се­ло, пос­пi­ша­ючи до вут­ре­нi, щоб там шлюб приньма­ти з па­ном Забрьохою, ко­но­топським сот­ни­ком, Ми­ки­тою Ула­со­ви­чем.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

More posts