1. Який піддавався обтесуванню, опрацьований тесанням (про дерево, камінь тощо).
2. Перен. Який набув добрих манер, став ввічливим, вихованим; обшліфований.
обтесаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
За Россю під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин, увесь обтесаний, обмальований, як цяцька, з покрівлею з дощок, з двома вікнами, з білими стовпами, навіть з ґанком. Четверо коліс неначе залюбки та заіграшки крутились на ясному сонці й сипали бризками на всі боки.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: прикментик () |